#3610 Герои стальной крови
15 героев |  | 2,011 |
|
» Глава: kos-2008
» Вербовщик: Yo-Han, Elephantik
» Летописец: XamZA555, Yo-Han, Elephantik
» Глашатай: -Fenix_, Yo-Han, Elephantik
» Протокол
|
Умови для вступу в "Герои стальной крови"
1.Має бути 11 бойовий рівень
2.Передати 2000 золота за вступ на нік голови клану або скарбнику клану.
Історія клану.
Ця історія почалася в сиву-сиву давнину, коли про імперію не було навіть згадки, а всі племена, народи й раси жили в мирі. Однак такий сталий порядок речей не подобався богам. Їм хотілося війн, крові, видовищ. Тому безсмертні почали підбурювати різні раси й зіштовхувати їх у боях, втручалися у життя землян. В світі запанував розбрат.
Та не всі пішли на поводу у богів, залишалися смертні, для яких честь, мораль і справедливість були вищі за все. Вони боронилися, як могли. Сили були нерівними, тому армії під проводом богів захоплювали все нові території, підкоряли і знищували все більше борців за справедливість. Довго на таке верховний бог Предок дивитися не міг - і одного дня сам втрутився у хід війни. Та, мабуть, не розрахував своїє сили: мало того, що одним махом переміг цілі легіони проклятих, та ще й в пориві люті знищив одного зі своїх родичів – бога Чумбаю. Дуже засумував Предок. Того ж дня зарікся більше ніколи не брати участі у війні землян. Тоді у Предка з’явилися послідовники, які дали обітницю ніколи не йти наперекір своїй совісті.
Так продовжувались чорні дні, які переходили в роки, століття і тисячоліття. Борці за правду терпіли усіляких утисків, але не здавались. Верховному богові Предку було гірко дивитися на це. Одного разу з його ока зірвалась сльоза. Сльоза, не долетівши до землі, перетворилася на великого срібного сокола, який в лапі тримав меч Вольфаріум. Сокіл ширяв над землею, згуртовував і навчав всім своїм премудростям послідовників Предка, підсилюючи вчення силою Вольфаріума.
Створено Вольфаріум зі сплаву найцінніших металів: платини, гармонію, ванадію і титану. Цей меч прошитий прожилками чарівного крафту. Поверху оббитий деревом, щоб приховати свою справжню цінність від захланного погляду злодіїв. Лише власник Вольфаріума знає його справжню цінність: меч не дає власникові ні сили, ні знань, ні бажання крові, тому рідко використовується в боях. Зате господар меча стає знаменитим дипломатом, що здобуває перемоги без жодної пролитої краплі крові – переконанням. Якщо бій все ж проходить, то Вольфаріум об'єднує союзників свого господаря так, що ті бились, мов справжні леви. Власники меча здобували все нові території, а з ними багатства і славу.
Так утворилось плем’я Соколів. Тіурану – голові племені - срібний сокіл вручив Вольфаріум. Та не хотілося соколу втрачати своїх послідовників, тоді він дав кожному героєві племені вічне життя. Тепер настали золоті часи правди і честі. Як тільки хтось зазнавав несправедливості - Соколи брали в руки мечі, щоб боронити правду. Племя було настільки сильним, що кожен заввиграшки міг перемогти десяток, сотню, а то й цілу армію ворогів. За силу і хоробрість сусіди їх так і називали на свій манер: «Воины железной крови». Та Соколи намагалися не воювати зайвий раз, тому, переважно, займалися землеробством, мисливством та мистецтвом. Жило плем’я в великому достатку. Все, за що б не взялися Соколи, добре ладилося, швидко приносило користь та давало новий поштовх для розвитку племені.
Та не всім це подобалось. Жадоба і заздрість – дві сестри близнючки - почали підбурювати сусідні племена до рішучих дій проти Соколів. Після свята врожаю, яке починалось збиранням багатств полів і завершувалось місяцем народних гулянь та святкувань, вкрай знесилені Соколи відпочивали. Саме тоді сусідні племена Ванадів, Осптряпів та Негіндів завдали їм підступного удару. Перемогти в рівному поєдинку Соколів нікому не було під силу. Тому, об’єднавши сили своїх найбільших чаклунів - чубаків, племена наклали на послідовників Предка закляття втрати пам’яті. Потім за допомогою чарів відібрали всі вміння, перетворивши Соколів на рабів. Тепер борці за правду були без роду й племені, не пам’ятали навіть, хто вони такі. Доля розпорошила героїв сталевої крові по світах.
Проходив час. Зло і несправедливість знову взялися за звичну їм справу – завоювання світу. Такої наруги на Землі ще не було ніколи. Терпіти такі знущання не міг ніхто, але й протистояти їм теж було нікому.
Матінка Земля, коли їй вкрай потрібна допомога, сама втручається в хід історії, обираючи своїх героїв. Так було й цього разу. Розвіявши чари чубаків, Матінка Земля пробудила від безпам’ятного сну Соколів – своїх майбутніх героїв. Земля ж ніколи і нічого не робить різко – така її натура, так дерево виростає не за мить, а поступово. Так і воїни сталевої крові поступово згадують хто вони, згадують свої колишні знання, вміння, відновлюють свою міць з якою орали поля та рубали ворогів. На відновлення минулих сил потрібен час. Але з кожним днем Соколи все більше пробуджуються. Вже й знайдений меч Вольфаріум, який передається з рук у руки між найкращими Соколами в надії віднайти його справжнього володаря – Тіурана.
Не всі ще Соколи злетілися до рідної домівки, Тіуран також не повернувся, але міць племені-куреня росте щодня й щогодини.
Для Администрации: в нашем клане есть артефакты купленые и закрафченые в складчину, арты находятся у сокланов, по этому могут быть передачи связанные с этим. Если есть вопросы, просьба не блочить, ведь нарушений правил нет, а обращатся в ЛП (Elephantik), сразу всё объясню.
Название арта / оренда для сокланов / оренда для чужих / у кого арт
є кинжал тактика 4х7% з ігнором
|
|
|
