Форумы-->Кланы-->
<<|<|113|114|115|116|117|118|119|120|121|122|123|>|>>
| Автор | #1918 Амазонки |
|---|
| незнаю)я недавно создала | для Stasja_:
А зачем тогда создала?))) Просто так?))) | ну нет я имею ввиду ну вот
Стать боевым кланом, набрать дружный коллектив,построить склад | не судіть строго
Віра...Надія...Любов...
Від Христі для амозонок : "Нехай в житті кожної з вас панує безмежна і взаємна любов, віра в прекрасне майбутнє, близьких людей і надія на здійснення найпотаємніших мрій*"
По снігу хрипкому босоніж додому зі сумом я йшла, пройшли вже три ночі, завіяні ночі, скінчився уже й мій час, не чути вже сміху, всі кажуть "скоріше б тепліше" а я... в мене паморозь все ж на губах, волосся від вітру заповсталось сильно, не видно і блиску в очах...Мабуть я стомилась, і сила десь ділась, не здатна я більше триматися на ногах...чорно-білі пейзажі такі серцем чекані, уже затуманюються в мене в очах...коли б вже додому, до рідного дому, де сестри чекають на мене і брат...А в серці заноза, там рана глибока, від вчинку болючого...ах...знов сльози в очах...і голос вже тихше, а дихання глибше, знайома постать виніє в дверях.
З старого будинку, зі страхом на лицях, вибігли легко вдіті дівчата до нижньої сходинки де лежала непритомна зима...
Не маючи часу середня сестра цілуючи меншу із розпачом з дому пішла...
Крізь марево бачень,сновидінь,передбачень, білявка кричала у непритомному сні...пробач мені коханий, я вірю ти мене знайдеш, надія не вмре у мені...я прийду до тебе подихом холодного вітру на щоці...
Ступаючи тихо, ніби боячись злякати сплячу дитину, йшла з дому середуща сестра...від доторку пальців зеленіли листя, прорізувалась з прохолодної землі трава, і хмари,так дивно, ніби злякалися цього дива вмить з никли із неба і заясніло сонце в красуні зелених очах...
Думки всі і мрії, що були у неї надією пахли й любовю ...і знову сльоза...для радісної і щасливої жінки, якою була весна, так важко було тримати у серці сестри почуття. Якби я зуміла, якби я змогла до серця достукатись того хлопчини, та я ж не знаю навіть його імя... Спитаюсь у сонця, а ні ж,йому за хмарами не видно зимою нічого..і так пройшли весни три дня... Ну що ж я за сестра...ні помічі з мене ні толку.
Змирилась весна й без новин пішла передавати вахту брату з сонцем..
Зима вже не плакала а поралась просто по дому, й три сестри цих літніх три дня сиділи мовчки у дома...мабуть це так сум мурашками бігав по тілі... та тільки зима сплакувала десь на одинці...так довго тянулись ці дні, хоч сонце заглядало так часто, і тепло було майже у всіх на душі, хоч і відчувалось що це не на довго...
З усмішкою в двері зайшов літо-брат й покликав на ганок чомусь тіки осінь, зима так надіялась що до розмови піде вона, а врезультаті просто похмурилась і пішла в сад із дому... Лиш осінь ступила на землю із гамку запахло в повітрі грибами й туманом, не як весна, вона ж ступала гордо і сміло, тому що мала на меті від брата діло.Так дивно було що на раз за день лиш відкрились від поруху осені двері, та прийшла вона не сама, і привела з собою вологу в чоловічому тілі...Осінь показала йому шлях, а сама пішла назад на роботу
Зима в кімнаті спала міцно та кроки хлопця збудили її, вона ж б хотіла закричати та очі ці сірі зупинили її, не знала бідна куда дітись вона ж бо думала він є мара...вона памятала його поцілунки у перший день такі вологі і повільні що думала що ніколи не закінчаться її три дні...на другий день він став холодний і вона бачила в цьому свою вину, якби вона була не зима,а осінь то він би теплим дощем,а не снігом, зробився в останні два дні..Зима не мала слова щоб промовити свої думки...та диво сталось і вона зчервонілась...у дома коло неї він не змінився, він знову торкався і не змерзав, і поцілунки так щоро їй дарував...
У безнадії, коли серця рана кровоточить рясними сльозами, не можете змінити реальність? Поділітся проблемою із близькими вам людьми і стане всім ясно, що відкрите серце і щирі слова робити чудо поможуть і перестане все бути лиш у думках казкою...В безнадії сподіватись і вірити можуть лиш сильні люди,тому подивіться людині у душу і будьте тим чудом, що змусить інших змінити комусь на краще майбутнє. | | Доброго дня всем) | Вера всегда идет об руку с нами.
Как же без Веры на свете прожить,
Как без Надежды, тревожными днями
Не разучиться всем сердцем любить.
Снова Любовь ждет под окнами тихо,
Вместе с Надеждой зовет в дальний путь.
Верим мы в чудо и слово молитвы
В сердце развеет печали и грусть. | Просто ВЕРА и нельзя нам жить без нее...;
Просто НАДЕЖДА...надежда на счастье мое;
Я люблю...и ЛЮБОВЬ моя очень сильна..
Убедилась я в этом,поверьте, сполна.
Все три слова,что:ВЕРА. НАДЕЖДА, ЛЮБОВЬ,
Помогают при жизни,как спутницы,вновь...
Жить без веры...так жить нам нельзя.
Заполнют,волнуют...и снова слеза..
Чтож надежда?ОНА преступая ЛЮБОВЬ,
Направляет,будоражет нам кровь.
Соль,при жизни,без надежы мертва.
Как же ВЕРА?Просто верить?? навечно права..
А ЛЮБОВЬ? Никогда не бывает сперва;
Без любви,наша жизь не бывает полна.
О ЛЮБВИ,столько песен и слов,
Много мук и страданий,НЕ СБЫВШИХСЯ снов.
Мы без ВЕРЫ,а также НАДЕЖДЫ,ЛЮБВИ..
Ошибаемя в жизни, и вэтом мы не правы.
Все бонально, и жизнь дана не с проста;
И без трех компонентов жизнь бывает пуста.
Надо верить!Надееться!!!Просто любить.
Не возможно..! Без спутниц прожить..
Все бывает,но...нельзя нам без НИХ..
Все три ИСТИНЫ,ответов в жизни самих.
Если,что?ВЫ проститье ,друзья..
Ведь без трех ,трех подруг-
Нам по жизни НЕЛЬЗЯ!!! | ну и на по следок
истинна всегда проста
нужно просто сосчитать до ста
успокоить в жилах кровь,
и они вместе с нами-
Вера,Надежда,Любовь! | для _DarkQueen_
приветик)) | вот рассказ
в душах каждого из нас живёт 3 девицы вера надежда и любовь
3 сестры эти милые создания
вера-она только просветляет ведь когда ты веришь это уже сила
надежда-она одна токая ведь когда надеешся все чувства укрепляются с любимым:)
любовь-она прекрасна как всегда она цветёт и пахнет ведь это чувства и любовь
желаю чтобы 3 девицы были всегда с вами :) | | ну как-то так ) | Когда на дороге встречаешь преграду,
Назад не смотри-того не вернуть.
Глаза отведи и давай,шаг за шагом,
Горделиво ступая,продолжи свой путь.
Любое препятствие,черная кошка,
Я знаю,ты сможешь перелететь.
Когтями ударив властно и смело,
Ты помни одно-назад не смотреть.
А горячее сердце пылает,тоскует...
Но ты только представь,что завтра вновь
К ловкой,прекрасной,сильной пантере,
Верь,возвратятся Надежда,Любовь! | 16-09-12 16:52: акров 2 vs Camomille
https://www.heroeswm.ru/cgame.php?gameid=43996153 | 16-09-12 17:13: ___ДАН___ vs Camomille
https://www.heroeswm.ru/cgame.php?gameid=43996502 | 16-09-12 17:53: Camomille vs ernet-mutantik
https://www.heroeswm.ru/cgame.php?gameid=43997607 | | Споки ноки Амазонки)завтра появлюсь только к вечеру...у нас днем свет вырубать будут( | Все результаты по неделе и по конкурсу будут завтра. А сегодня...
Спокойной ночи) | доброе утро амазония!
пока все спят решила поздороваться :)
просыпайтесь уже начинается день :) | | всем ку))а вот и я) | Приветствую Амазонок!
На прошлой неделе самой активной показала себя Fatality_Tears. Поздравляю с победой!!! |
<<|<|113|114|115|116|117|118|119|120|121|122|123|>|>>К списку тем
|
