Форумы-->Кланы--> <<|<|20|21|22|23|24|25|26|27|28|29|30|>|>>
Автор | #783 Rutenia [боевой клан] |
Леся Українка
Твої листи завжди пахнуть зів"ялими трояндами ....
Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами, ти, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і тугою щастя, що палило мене, і мучило, і заставляло заламувати руки і битись, битись об землю в дикому бажанні загинути, зникнути з сього світу, де щастя і горе так божевільно сплелись... А потім і щастя, і горе обірвались так раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе. Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всією душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе. Все, що мене томить, все, що мене мучить, я знаю, ти здіймеш своєю тонкою, тремтячою рукою, вона тремтить, як струна, - все, що тьмарить мені душу, ти проженеш променем твоїх блискучих очей, - ох, у тривких до життя людей таких очей не буває! Се очі з іншої країни...
Мій друже, мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів'ялі троянди?
Мій друже, мій друже, чому ж я не можу, коли так, облити рук твоїх, рук твоїх, що, мов струни, тремтять, своїми гарячими слізьми?
Мій друже, мій друже, невже я одинока згину? О візьми мене з собою, і нехай над нами в'януть білі троянди! Візьми мене з собою.
Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає? О, дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і воскресла. Візьми мене з собою. Я так боюся жити! Ціною нових молодощів і то я не хочу життя. Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу, вдалині. А на тім місці, де ми були в житті, нехай троянди в'януть, в'януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже...
Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий!
І нехай в'януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди.
7.ХІ 1900. | Contra spem spero!
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей -
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
2 травня 1890 р. | для _Sportic_:
Contra spem spero!
Stiushon-а теж ці слова надихають! ;) | для SSandroSS:
:))
Я не заходив на сайт, а просто знайшов текст вірша, який мені дуже подобається :)) | До речі, ось цікавий сайт про життя та творчість Лесі Українки:
http://www.l-ukrainka.name/ | Маленька підказка на енциклопедію життя і творчості Лесі Українки:
http://www.l-ukrainka.name/
Там можна знайти багато чого, що подобалося, подається, чи тільки буде подобатися усім справжнім рутенійцям! ;) | для _Sportic_:
писали одночасно! ;) | просто на нашому сайті в мому тексті чомусь не хоче висвітлювати останній абзац:
"Джерела:
http://www.l-ukrainka.name/
http://www.library.dgtu.donetsk.ua/
http://uk.wikipedia.org/wiki/Леся_Українка "
можливо, стоять обмеження на виставлення посилань? | для SSandroSS:
якщо не помиляюся, то не пускає посилання з кирилицею :(( | Слова Великої Лесі, що зачепили ще одного рутенійця Мирослава (molig_1):
Крізь плач, і стогін, і ридання,
Несмілі поклики, слабі,
На долю марні нарікання
І чола, схилені в журбі.
"Над давнім лихом України
Жалкуєм-тужим в кожний час,
З плачем ждемо тії години,
Коли спадуть кайдани з нас.
Ті сльози розтроюдять рани,
Загоїтись їм не дадуть.
Заржавіють від сліз кайдани,
Самі ж ніколи не спадуть!
Нащо даремнії скорботи?
Назад нема нам вороття!
Берімось краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!"
Його коментар до них: "110 років цим написаним рядкам, а читаєш їх ніби написані вони сьогодні для нас" | у gavryk'а сьогодні ДН вітаємо!!!) | у gavryk'а сьогодні ДН вітаємо!!!)
вітаю! | а куди всі поділися? невже більше нікому крім:
_Sportic_
molig_1
Stiushon
inozemets
GreenEyesQueen
не запам"яталося нічого з шедеврів-творінь Лесі Українки? ;) | Улюблені рядки від GreenEyesQueen:
«Що, болить?» — мене питали,
Але я не признавалась —
Я була малою горда,—
Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма,—
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.
...і її коментар до них:
"Драма "Камінний господар", на мою думку, найпрекрасніше творіння інтелектуальної і дійсно інтелігентної жінки. Найбільше мене захоплює Її розум і сила духу! Таких людей дуже мало..." | Добрий вечір)
а я просто насолоджуюсь,читаючи ваші цитати з творчості Лесі Українки | доброго ранку) | Вітаю всіх із 140-річчям від дня народження Лариси Петрівни Косач-Квітки, більш відомої як Леся Українка!
Дякую всім, хто долучився до вшанування цього свята цитатами з її творів! | Остання цитата від Андрія(frozen13):
"У цілого війська девіз був один:
«За волю, за рідну країну!»
Хоч слів тих ніхто на щиті не носив,
Та в серці носив до загину.
І так вони вийшли напроти панів,
Роберт їх провадив до бою;
Ні одного лицаря, окрім його,
Не мали шотландці з собою.
Шотландське лицарство усе перейшло
Служити в англійському війську,
Пішло боронити мечем і щитом
Корону і владу англійську.
....
Збира хай в Англії Едвард
Податки й десятини,
А всяк шотландець – вільний пан
Своєї батьківщини."
Та його коментар:
"Колись з великим задоволенням читав "Роберт Брюс, король шотландський".
Думаю нижче подані рядки актуальні і для нашої держави, як і колись для Шотландії!
Якщо дух народу незламний, то ніяка запроданська влада не перетворить його на рабів!" | Всім добродіям і добродійкам привіт! | Заблокували усіх, хто нажився на рулетці завдяки багу |
<<|<|20|21|22|23|24|25|26|27|28|29|30|>|>>К списку тем
|