Об игре
Новости
Войти
Регистрация
Рейтинг
Форум
3:15
945
 online
Требуется авторизация
Вы не авторизованы
   Форумы-->Кланы-->
<<|<|45|46|47|48|49|50|51|52|53|54|55|>|>>

Автор#1519 Украина [боевой клан]
Доброго ранку, Україно!
для Lord_Axe:
Дякую, почитаю і там.
+
як сюди вступити?
для корзунишка:
Вступление в наш клан возможно только с 8-го боевого уровня. Для бойцов до 7-го уровня включительно создан специальный клан "Рекруты Украины":
https://www.heroeswm.ru/clan_info.php?id=2505
У нас уже сформированы боевые подразделения. Клан готовится к войне. Предлагаем вам вступить на нашу сторону, пока не поздно сделать выбор!
Доброго ранку, Україно!
Последний рабочий день перед тремя выходными. Красота!!!
Море, пляж, девушки, на целых три дня!!!! Красота!
А я в смену работаю :(((
залишатися вічним мандрівником,
забутим лицарем покинутих доріг,
ніколи не знімати свій шолом,
але йти далі, валячись із ніг,
здіймати меч на ворога, на меч,
а хто мій ворог? з ким я йду у бій?
хто мені скаже, де чужий, де свій?
чи місце ницим сумнівам в душі,
що не існує за заборолом,
й перебуває на своїй межі?
війна - без сенсу, трикляті князьки
руйнують замки, гроші, свої дні
проводять у баталіях... чому!?
навіщо гинуть люди від руки
моєї..? згину якось я,
хтось забере колись моє життя,
навіщо?
віщо?
що б
жити
Лучше клана не сыскать!
Чем Украина и её рать!
Доброе утро, страна!
Стихи пишутся, бои ведутся...лепота!
Єх,життя прекрасне=)))
Так, бої ведуться, вірші пишуться. Ось ще один на конкурс )))

Сурмлять галопники у сурми:
Писклявохриплі звуків юрми
Курявою увись летять.
Рожево-сонна княжа рать
Нічні видіння проганяє -
У день зникає.
Мур щитів
Мене безмежно оточив,
Розвівши в полі сталекрила,
Як буревісник. Списи, стріли
В руках і тятивах змертвіли,
Чекають...
Ждуть...
Стоять безсило...
Готові кинутись вперед,
Іти багнетом на багнет,
Мечем на меч, навально, штурмно,
І тільки треба, щоби сурма
"У наступ" ще раз просурмила,
Вона ж - могила
Без ім'я.
Чекає рать, чекаю я
На згук з-під шатер полководця,
На голос сонця...

Сподіваюся, вірш сприйметься легше, ніж попередній. Бо за "Вічного мандрівника" я вже отримав "догану" від брата-Jophian`a
Вже значно краще! Виправляєшся :)
для inozemets:
До конкурсу зараховано лише перший вірш :( Другий - гарний, але то вже чітерство :)
для Lord_Axe:
Ну не зараховано - то й не зараховано. Конкурси минають, вірші - вічні. Радий, що сподобалося )))
До речі, маю ще один "геройський" вірш, але його треба сприймати в контексті, оскільки він стосується конкретної книги. Як кажеш, вивішувати його, "третій чітерний", чи ні?
))))))
для inozemets:
чому б ні, а що за книга?
А чому такий високий рівень треба мати?
для SeverusTrej:
Вважай це кадровою політикою клану :)
Коли досягнете 5-го левела, чекаємо на Вас в "Рекрутах..."
Для Lord_Axe
Книга - "Поява чародія". Більше про неї можна дізнатися на цьому блозі: inozemets.livejournal.com (сподіваюся, за посилання на некомерційний ЖЖ не банять?)
А сам вірш присвячений відходу Великої Іолари за Ра-ріку (типу, подорожі крутого чарівника зі світу середньовічної магії в нашу українську реальність):

Був день, як день, світанок після ночі,
Осяв Симаргл безхмарний небосхил,
І крок за кроком ратники праотчі,
Завісивши заборола на очі,
Зганяли нечисть до сумних могил.

Був бій, як сон, мечі, списи і стріли
Вились шуліками, вдаряючи у плоть,
І твердь земна ненависно кровіла,
І синє море чорно багровіло,
Вбираючи у себе зойки потороч.

І буля лють, піднявсь близнюк із Ями,
Поклав синам своїм отруту в сагайдак,
І чорне вістря, перейнявшись шалом,
З тятив триклятих іскрою злітало
Й валило всіх, кого знайшло, навзнак.

І постріл був, туди, де б'ється серце,
І біль холодний, мертвий, аж пече,
Барви померкли, а княгиня герців
Відчула, як хранитель тихо терпне
Й схилилась на соратників плече.

Потім був шлях у світ без зброї й чарів,
За Ра-ріку, де не живуть боги.
Щоб злі прокльони й темряви примари,
Отрута з крові Наву володаря
Розтанула без влади і снаги.

І буде день, як небо стане синім,
Розверзне свої хвилі океан,
Й повернеться до нас грози майстриня,
На човні легкім із туманів зрине,
Загоївши найбільшу з своїх ран.

Бо ніхто не в силах згасити сонце в безодні зла,
Ніхто не в силах здолати дух людський, поки кров жива.
Треба тільки вірити…
Тема давно не обновлялась и считается устаревшей для дальнейшего обсуждения.

<<|<|45|46|47|48|49|50|51|52|53|54|55|>|>>
К списку тем
2007-2024, онлайн игры HeroesWM