Форумы-->Кланы-->
<<|<|63|64|65|66|67|68|69|70|71|72|73|>|>>
| Автор | #1317 Запорожская Сечь [боевой клан] |
|---|
| ну тут, по великому рахунку, напарники повинні дивитись, поліції, щоб шукати порушників у нас нема (і сподіваюсь не буде) | | Доброго ранку! Вдалого дня! | | Всем приветики и наилучшие пожелания! | | привіт всім! | В брачном агентстве.
Агент:
— Вот хорошая кандидатура. Мужчина, 38 лет, рост 184 см. , вес 85 кг. , брюнет. Женщина:
— О! Интересно!
Агент:
— Не курит. Мастер спорта по плаванью.
Женщина:
— Прекрасный вариант!
Агент:
— Свой бизнес завод, автосервис и сеть автозаправок. Особняк за городом, дача на море, 2 автомобиля, яхта…
Женщина:
— Просто прелесть!
Агент:
— Из увлечений — играет в танки.
Женщина:
— Давайте следующего. | для Aleks68:
для мёдовик:
Привіт!
Із рубрики "Цікаве про Січ"
Запорозька Січ виступала як військовою, так і територіальною структурою. Її військова організація складалася з куренів, а в територіальному відношенні вона була розподілена на паланки. Наприкінці існування Нової Січі вона складалася з 38 тридцяти восьми куренів. Це тюркське слово козаки запозичили у кримських татар, щоб позначити великі житла, де мешкали козаки, що об'єднувалися за ознакою походження з якійсь місцевості. Таким чином, спочатку куренем називалося житло козаків, пізніше це слово вживалося для визначення військової одиниці, а у XVIII столітті – ще й території, тобто курені називалися за місцевістю, звідки походили їх козаки. Іноді курені називалися за прізвищами отаманів-засновників. Назви куренів напередодні падіння Нової Січи були такими: Кущівський, Поповичівський, Васюринський, Іркліївський, Щербаківський, Титарівський, Незамаївський, Рогівський, Корсунський, Калніболоцький, Уманський, Дерев'янківський, Шкуринський, Коренівський, Нижчестебліївський, Вищестебліївський, Джереліївський, Переяславський, Полтавський, Мишастівський, Минський, Тимошівський, Величківський, Левушківський, Пластунівський, Дядьківський, Брюховецький, Ведмедівський, Платнірівський, Пашківський, Батуринський, Канівський, Крилівський, Донський, Сергіївський, Коніловський, Іванівський і Кисляківський.
Невеличкий ньюанс, із усих 38 куренів 11ть точно були із моєї області, Черкаської:
1. Конелівський — від села Конела на річці Конела, в Жашківському районі Черкаської області.
2. Канівський — від міста, райцентра Черкаської області Канів на правому березі Дніпра.
3. Иркліївський — від селища Іркліїв, розташованого на лівому березі Дніпра біля гирла річки Ірклій у Чорнобаївському районі Черкаської області.
4. Рогівський — від села Рогів Маньківського району Черкаської області.
5. Корсунський — від міста Корсунь (тепер райцентр Черкаської області Корсунь-Шевченківський) на Росі.
6. Калниболоцький — від містечка Калниболото, райцентр Черкаської області що з 1795 р. зветься Катеринополем, що розташований на річці Гнилий Тикич.
7. Уманський — від міста Умань на річці Уманка, райцентр Черкаської області.
8. Нижчестеблівський — від містечка Стеблів, що лежить на правій притоці Дніпра Росі в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області.
9. Вищестеблівський — від містечка Стеблів, що лежить на правій притоці Дніпра Росі в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області.
10. Тимошівський — від села Тимошівка Маньківського району Черкаської області.
11. Ведмедівський (Медведівський) — від села Медведівка, що лежить на березі правої притоки Дніпра р. Тясмині в Чигиринському районі Черкаської області.
А що цікавого знаєте ви? ) | | Козацька справа – не розвага, а щоденна праця. Козак – це не назва, а спосіб життя. | | Я думаю було б добре встановити в нашому клані свої курені. Можливо не згідно історії, а встановити свої назви, власні, для гри ГВД. Що думаєте братчики? ) | Із рубрики "Цікаве про Січ"
Устрій Запорізької Січі
Вищим органом влади Запорізької Січі була січова рада, яка обирала на рік уряд Січі, військову старшину, а також місцеві органи влади – паланкову і курінну старшину. Збройними силами козацької республіки біло Запорізьке Військо, ядро якого трималось у постійній бойовій готовності в куренях Січі.
Звання:
Осавул, підосавул, писар та підписар, яких називали паланкою або полковою старшиною.
Полковник призначався на кожні п’ятсот козаків.
Військова старшина Запорізької Січі.
Кошовий отаман. Йому належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі.
Військовий суддя. Чинив суд на Січі. У відсутність кошового отамана виконував його обов’язки, тобто був наказним кошовим отаманом.
Військовий писар. Від імені кошового отамана та товариства складав і підписував документи. Очолював Січову канцелярію, був начальником для всієї військової старшини, що займала посади писарів в паланках та в похідних командах.
Військовий осавул. В його обов’язки входила організація і ведення прикордонної служби запорізьких земель, охорона зимовників та шляхів на Січ по Дніпру і на суші. Він проводив слідство та виконання судових вироків. Разом з обозним підтримував дисципліну й порядок у війську, в фортеці Січі та похідних таборах.
Військовий обозний. Очолював артилерійську та фортифікаційну справу на Січі. Під час походу він або наказний обозовий керували побудовою таборів з возів, а також штурмом укріплення ворога.
Курінний отаман. Найбільшою повагою на Січі користувалася посада курінного отамана. Хто не був раніше курінним отаманом, не міг бути обраним на посаду кошового. Якщо суддя та осавул не займали раніше посади курінного отамана, то звання військового старшини за ними не зберігалося після їх звільнення з посад. Курінний отаман мав необмежену владу над козаками свого куреня. Без його дозволу ніхто не мав права відмикати курінну скарбницю, де зберігалися кошти куреня та особисті речі козаків.
Військовий довбиш. Був важливою особою на Січі, оскільки ударами в литаври збирав козаків на січовий майдан на раду.
Також на Січі були такі важливі особи як військовий пушкар, військовий тлумач (або драгоман).
Всі вище вказані звання більш менш ми знаєм, а от наступні я впевнений далеко не всі.
І так, військовий кантаржій, шафар, отаман січової школи.
Військовий кантаржей (від турецького «кантар»— ваги, у поляків kantorzy, kantorzysta—приказчик) був хоронителем військових ваг і мір, що служили нормою для ваг і мір усіх торговців, що жили в Січі, і продавців. Маючи при собі військові ваги і міри, кантаржей разом з цим зобов'язаний був збирати доходи на користь війська з приможливих у Січ товарів, продуктів, різної бакалії, горілки, провина і поділяти їх на товариство, старшину і церкву. Таким чином, посада військового кантаржея можна порівняти з міністром державних майні якого-небудь невеликого західноєвропейського князівства наших часів; він жив в особливому приміщенні на базарній площі.
Військові шафари (від польського zsafarz—эконом, ключник, келар, домоправитель), числом чотири, іноді і більше, з підшафаріями, зобов'язані були збирати доходи на користь війська, але не в Січі, а на головних через Дніпро, Буг і Самару перевозах — Кодацькім, Микитинськім, Бугогардовськім, Самарськім і ін.; з купців, що проїжджали, дрібних торговців і промисловців усякого звання і народностей; вони вели прихіднорозхідні книги, містили при собі козацькі команди, іноді мали команди прикордонних комісарів, і строго стежили за порядком при русі вантажів через переправи.
Військові шкільні отамани, числом два, один для школярів старшого, інший для школярів молодшого віку; обоє вони вибиралися і скидалися самими ж школярами, обоє зберігали на руках шкільну суму і піклувалися про продовольство і життєві зручності свого юного і дитячого товариства.
До військового «служителя» належали ще булавничий, бунчужний і хорунжий. На руках першого знаходилася булава кошового, на руках другого — військові бунчуки, а | (прошу вибачити, не помістилось)
а на руках третього — корогва, чи військовий прапор, що він носив на війну.
Самий нижчий ступінь чинів у ранзі Запорізького низового війська складали громадскі отамани, що спостерігали за порядком і благочиненням між запорізьким посольством по падалицях у слободах і зимовниках.
А що цікавого знаєте ви?
Можливо і нам потрібно підкоригувати свої кланові звання? | | На вихідні подивлюсь | для -Железяка:
вже були балачки щоб зробити раду клану. то можна було б активним гравцям надати звання(згідно історії козатцтва) і включити в цю раду, якщо вона дійсно необхідна і на шось впливатиме.
а стосовно куренів не знаю, для чого вони? яка їх тут функція буде? просто шоб були? | зробити раду клануактивним гравцям надати звання(згідно історії козатцтва) і включити в цю раду дуже добре, підтримую.стосовно куренів не знаю, для чого вони?
можна зробити конкурс на кращу назву куреня. створені курені можуть між собою змагатися в тих чи інших питаннях. голова куреню він же ж координатор своїх людей на захистах, івентах та різних бойових діях. | Вас вітає вільне Запорізьке козацьке товариство.
Якщо ти козацького роду, якщо козацький дух предків пульсує в твоїх жилах, то приєднуйся до товариства Запорізьких козаків
Бойовий клан #1317 Запорожская Сечь
https://www.heroeswm.ru/clan_info.php?id=1317
На Січі Ви здобудете не тільки безцінний досвід військового мистецтва, а й основи братерства.
ВСТУП:
1. Мати 8 бойовий рівень. З 15 рівня вступ БЕЗКОШТОВНИЙ.
2. Дотримуватись правил Імперії та клану.
3. Сплатити у казну клану 5000 золотих(податок Імперії).
4. Бажано мати скайп.
5. Персонаж повинен бути основним (мультам вхід заборонено).
6. Полiтика поза кланом. | Що означає п. 6?
Я сєпарів в клані терпіти не буду. | Щодо куренів - це робоча ідея. Влітку 2013 року доволі непогано працювала на захистах, коли атаки були двічи на день і по 7 трійок.
Голова, або кошовий, або самі курінні отамани інформували один одного смс-розсилкою про напад. Потім вже кожен курінний розсилав смс своєму куріню. Якось так тридцятьма активними ігроками збирали на захист 7 трійок.. Бувало, що на початку захисту 5 людей онлайн всього, але за пів години вдавалось зібрати всіх 21. | | для -Железяка: у нас так: проявив ініціативу-роби! :) | я за п.6 политики не должно быть
по поводу куреней - помню такую практику , даже помню некоторые название , идея хорошая, но раньше она не принесла ожидаемых успехов. , | для xXx_Germes_xXx:
Чому це ти тільки зараз звернув увагу на цей пункт? Він вже давно існує.
для ВИТАХА-ОХОТНИК:
Привіт! Дякую що долучився до обговорення. | Схоже всі бажаючі пограти в карти вже відписались, оскільки людей не багато – поділив усіх на дві групи за принципом перший/другий
1-ша група: Змей Могарыч, DEAD_GUDVIN, galyazoloto, _Ulmo_, слово тьмы, Sinigamchik
2-га група: мёдовик, Томасдурдома, rotozey, xXx_Germes_xXx, Железяка
Отже умови турніру:
1.В межах групової частини потрібно зіграти 1 партію з кожним гравцем своєї групи, перемога – 1 очко, з кожної групи виходять гравці, що заняли перше і друге місце за кількістю очок, вони зустрічаються з переможцями іншої групи (перший з другим), переможці цих ігор виходять у фінал.
2.Граємо за правилами Empire Capital: «Условия победы: разрушить вражескую башню; построить башню с высотой 50; накопить 150 каждого ресурса. Ставка: 1000 золота.»
3.Золоті карти дозволені.
4.Ставка – 0 золота, але гравці можуть домовитись між собою про будь-яку іншу ставку.
5.Отримавши цю інформацію гравці самостійно списуються зі своїми суперниками і домовляються про час партії. Результат партії присилайте мені. Всі партії групового турніру потрібно відіграти до 23:59 19.03.2016 р. Час проведення півфіналів обговоримо після групового етапу.
6.Призовий фонд – 25000 (20000 від клану, 5000 від мене), перше місце – 15000, друге – 5000, треті по 2500.
Будь-які питання пов’язані з турніром присилайте в ЛП, інформацію про хід турніру буду вести в своїй інфі |
<<|<|63|64|65|66|67|68|69|70|71|72|73|>|>>К списку тем
|
