Форумы-->Творчество-->
1|2|3|4|5|6|7|8|9
| Автор | Тривожний час |
|---|
| чаво чаво сынок??? | | ніц вуйку, всьо чьотко | | И вот перед нами древние руны))) смiсл' текста нЭпонятен) | Права на издание зарубежом приобретени анонимними владельцами
когда повесть будет закончена-может и позволят издание в переводе
а пока что-только оригинал | | автор молодец, жду с нетерпением продолжение. | | to be continued | | ....or not to be?((( | | ми не теряем надежди,автор | ВОт день прошел-и снова - ничего, ни вестей, ни звука
проду би,ох как хочеться | | Леотар не гони лошадей. Нет пока к сожалению временных резервов. | ок,зрозумів
темку апаєм) | | + | | + | | таки ап=) | | Апик) | - Привіт, розбишакам! - привітався з ганку Юрс, - А що прийшов сокиру ремонтувати?
- І тобі не хворіти ельфе двужильний. - парирував Рейегар, - та ні, а звідки ти взяв?
- Та ти ж її певно об стіну погнув? - і показово мацаючи біцепси варвара додав, - знатна певна дірочка.
- А ти вже де дізнався бісовий ковалю. Хто тобі вже доклад зробив? - спитав гість.
- Той хто має багато друзів, той знає багато, - посміхаючись видав ельф, от ти зараз за зубочистками прийшов. Хіба не так?
- Та здалися мені твої зубочистки. Не маю звички в щелепі длубатись. -пробубнів Рейегар.
-Ну що для людини чи ельфа цвях, для могутнього вара зубочистка — переходячи на регіт казав коваль.
- І це знаєш. - посміхнувся десятник,- а це звідки, Центуріон не міг розпатякати він не з тих.
- А ти що , хочеш сказать що дошки мені приніс? Треба ж тобі їх чимось кріпити. Заходь всередину там Фрозен щось да вділить. Сам лиш не хапай червоних цвяхів. - хитро примружившись мовив Юрс.
- А що за цвяхи дивні такі червоні. Фарбуєте їх чи як? - спитав барб.
- Та якщо пальці тобі непотрібні для того щоб молоток тримати, то можеш хапати. Червоні то з печі лиш витягнуті, - зареготав майстер.
- А коби тебе качка копнула з твоїми жартами, - сміючись сам відповів Рейегар і зайшов до кузні.
В приймальній кімнаті він зустрівся з Дімоном та Васьком. Біля кожного лежала купка артів, що потребували ремонту. Хлопці сперечались кому потрібно першому ремонтувати.
Молоді воїни обидвоє вирізнялись серед братства своєю енергійністю та підприємливістю. Не кожен навіть старший за віком воїн міг похвалитись гарним арсеналом та крафченою зброєю. Ці ж вояки були молоді та ранні. Кожен мав досвід керування куренем, бо виконували обовязки курінного якийсь час. Обидва мали багато друзів в клані та гарну репутацію. | гарно)))
+++ | Васьок і зараз був призначений курінним атаманом новоствореного куреня “Вовкулаки”. Нелегка справа починати спочатку, але мало хто сумнівався в спроможності нового отамана навести лад. Веселий ельф не мав упередженого ставлення до жодної справи. Діло в його руках буквально вогнем палало. Ні він не мав магічного вогню своїм вмінням, просто виконував роботу з легкістю та веселим настроєм. Щоправда деколи жарти могли вилізти боком. Бувають в нього інциденти з Фемідою імперії. Міг він деколи вставити недолугий жарт на людях поза кланом. За що бував деколи гостем адміністративного закладу під назвою “Бан”.
Дімон був природженим рицарем. Серйозний, деколи суворий чоловік йшов до своєї мети завжди впевнено і цілеспрямовано. В свої молоді літа мав військове звання четара (лейтенанта ) вже міг в багатьох питаннях надати пораду. Єдине, що деколи зловживав цим але сказати що радить нісенітниці не можна.
Обидва були вже не один місяць в складі Рутенії і принесли багато користі Галицькому бойовому кланові.
- Доброго здоровя, панове! - привітався Рейегар, -а де господарі цього вельми потрібного закладу?
- Привіт борзописцям! - весело здоровкався Васьок.
- Зараз вийдуть. Але ти після нас в черзі на ремонт. - вже майже готовий до суперечки Дімон.
- Людина творча в чергах не стоїть. Маю всюди блат. Мене завжди всі пропускать наперед. - весело кинув десятник.
-Воно й може так але спочатку ми. - воїни. що тільки но сперечались хто перший з них в черзі зайняли спільну оборону проти непроханого конкурента.
- Спокійно, селяни! Земля буде ваша... - хитро промовив Рейегар і згодом додав, - врожай буде нашим. Я лиш за десятком цвяхів прийшов.
- О, Дімон не хвилюйся. Бачиш десятник не претендує на твоє друге місце в черзі. - весело підхопив Васьок, - все одно я перший прийшов.
- Ми прийшли одночасно але мені потрібніше я на стіну маю йти. - надалі гнув свою лінію Дімон.
До приймальні з робочого приміщення вийшов Фрозен:
- Що за галас без бійки. Давайте сюди ваше залізяччя будем дивитись що з ним робити. Та не переживайте так на всіх ковалів вистачить. Все зробим в кращому вигляді.
Фрозен завжди був доброзичливим та привітним. Перебував переважно в аватарах ельфів частіше світлого. Зараз мав вигляд некроманта. Певно бажав заростити рубці та шрами бойові на тілі. Як всім відомо некри мали здатність регенерувати. Взагалі ковальство в ньому сперечалось з творчістю. Нехай він був не таким відомим в світі як бард Ігоріус але в склад творчих змагань серед митців Імперії його запрошували частенько. | тепер точно дочитав,дякую
ще раз
+++ | | тема закрыта by Reyegar (2010-01-15 17:10:23) |
|---|
1|2|3|4|5|6|7|8|9К списку тем
|
